ПЕНСІЙНА РЕФОРМА

Сторінки: 1 2

Олександр Томасєвич. Про пенсійну реформу

Для повного і об’єктивного усвідомлення незаконності Пенсійного законодавства, направляю для ознайомлення деякі дані.

5 листопада у Комітеті Верховної ради відбувся круглий стіл з приводу обговорення Пенсійної реформи в Україні.
Розробником концепції  Пенсійної реформи виступив Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки, який створений ООН.
Представляв цей центр Марчин Свенчицки, який запропонував  нам «Антикризовий сценарій», який передбачає:

Підвищення пенсійного віку до 65 років для всіх статей.
Для жінок з 55 до 65 років у 2011 – 2031 роках.
Для чоловіків з 60 до 65 у 2011 – 2021 роках.

Такі пропозиції виходять із даних:  жінки на пенсії живуть 24 роки, чоловіки живуть 14 років.

Вони також передбачають збереження солідарної системи.
Заперечуючи таку концепцію, я спростовую її наступним.

Станом на 2010 років:

Загальна кількість Населення України – 45,7 млн.
Працюючих – 20,5 млн.
Платники пенсійних внесків – 15,5 млн.
Пенсіонерів – 13,7 млн.
Бюджет Пенсійного фонду – 165 млрд. грн..
Заявка на потребу – 186 млрд. грн..  При тому, як Бюджет Держави – 300 млрд. грн..
На одного працюючого приходиться  1,3 пенсіонера.

Сім’я, яка складається в середньому із 3 осіб, серед  яких є дитина і непрацююча жінка не може утримувати 1 пенсіонера, так як ця сім’я знаходиться за межами бідності.  Якщо сімя складається із 4 осіб, де два працюючих – на цю сім’ю припадає  2 пенсіонера.

Отже, будь-яке відрахування до Пенсійного фонду підприємцями, в будь-якому розмірі не може забезпечити пенсією наших  пенсіонерів.
Тому додаткова сплата до Пенсійного фонду, яку вимагає сплатити Пенсійний фонд, є іншою метою Уряду-покрити свої пограбовані  у людей кошти, за рахунок найнезахищеного прошарку населення – підприємців. Пенсійне страхування засноване на основі самоврядності й паритетності представників сторін – застрахованих осіб, роботодавців і держави.

Існуюча Пенсійна система не реалізовує головного конституційного принципу щодо рівності прав громадян на пенсійне забезпечення:

90% громадян пенсія призначається за загальними правилами на підставі Закону № 1058 в розмірі 30-40 відсотків заробітку,
Поряд з цим для народних депутатів, державних службовців, суддів, наукових працівників та інших – трудова пенсія призначається за особливими правилами – на рівні 90 % заробітку.
Таким чином, розрив між мінімальним і максимальним розміром пенсій становить 1 : 25, тоді як соціально справедливим вважається 1 : 5.

Згідно статті 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року передбачено, Загальнообов'язкове    державне    пенсійне    страхування здійснюється за принципами рівноправності застрахованих  осіб  щодо  отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати  страхових  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В існуючій системі Пенсійного страхування не забезпечено рівної відповідальності всіх сторін цієї системи за сплату внесків на пенсійне страхування.

38,1 млрд.  необхідних для розмежування фінансових зобов’язань держави і Пенсійного фонду, передбачених з Державного бюджету для виплати пенсій Народним депутатам, Науковим працівникам, Суддям, Державним службовцям, не сплачуються до Пенсійного фонду за цих осіб, внаслідок чого ці витрати перекладаються на низько доходні категорії пенсіонерів та найнезахищених СПД.

Додаткові збори до Пенсійного фонду з продажу валюти, автомобілів, нерухомості, сигарет, алкоголю та інш., а це понад 20 млрд. грн.. , які мали б надходити до Пенсійного фонду, спрямовуються до Державного бюджету і не повертаються до Пенсійного фонду.

Таким чином, держава в Пенсійній системі  виступає як страхувальник застрахованих осіб (Депутатів, Службовців, Суддів, Науковців), але не сплачує страхових внесків за цих осіб. Тому державі, як рівноправному учаснику Пенсійної системи, потрібно нараховувати штрафні санкції і застосовувати пеню, за несплачені страхові внески за своїх застрахованих осіб.

Якщо держава не сплачує страхові внески до Пенсійного фонду за своїх застрахованих осіб, і їй не нараховують штрафних санкцій і пеню, то чому ми теж не можемо не платити страхові внески і чому нам нараховують штрафні санкції і пеню. Ми ж однакові, рівноправні учасники Пенсійного страхування.

За таких обставин, депутати, судді, науковці і держслужбовці  – є злісними неплатниками страхових внесків до Пенсійного фонду.

Тому вони не мають морального права вказувати нам про питання сплати страхових внесків до ПФ, доти, допоки самі не сплатять внески до ПФ.


Рекомендую також наступні статті:

Сторінки: 1 2

Недавні публікації

Правовий простір > Новини > ПЕНСІЙНА РЕФОРМА

Залишити відповідь

Введіть свій email:

Потребление памяти: 32.09MB