Другий етап цьогорічного Автомайдану

Сторінки: 1 2

Після Києва Автомайдан прибув у Бушеве. Громада села хоче захистити озеро — улюблене місце відпочинку на своїй території, яке чужорідні ділки намагаються перетворити на кар'єр для видобутку граніту. Триває судовий процес, максимально використовуються “персональні контакти”, але люди зрештою зрозуміли, що оптимальне рішення — утвердити своє право власності на землю, ліс, водні об'єкти як в межах, так і за межами населеного пункту шляхом створення територіальної громади — юридичної особи — власника. У статуті, який на цей момент наявний і прийнятий сільською радою, зазначено, що сільська рада делегує частину своїх повноважень за бажання територіальній громаді, а не навпаки, як цього вимагають статті 140-144 Конституції України та Європейська хартія місцевого самоврядування. Така мала конституція села звичайно є неприйнятною. Громада села готується до загальних зборів. Імпонує її щире бажання контролювати можливі шкідливі наслідки, які може мати будь-яке нове виробництво для екології та загалом інтересів громади на території громади. Громада хоче самостійно вести господарську діяльність.
У селі Мельники Черкаської області на зустріч з колоною прийшли переважно учасники місцевого родинного поселення, що розуміють: для захисту свого способу життя замало триматися разом, потрібно разом з корінними жителями села творити єдину громаду — власника. Особливо це важливо для унеможливлення масової вирубки місцевого лісу — фактично чи не єдиних “легенів” всієї Центральної України.
Після цього колона з 12 авто в'їхала в бунтівну та горду Недайводу на Дніпропетровщині. Три дні селом ходить міліція і збирає покази учасників загальних зборів. За “злочин” - створення територіальної громади загальними зборами відкрито кримінальне провадження проти голови громади (стаття про “самовільне присвоєння” владних повноважень) та проти активного учасника загальних зборів, що підняв питання про законність оренди сільського ставу та необхідність витребування громадою документів про права власності будь-кого на цей став, якщо такий власник загалом можливий окрім самої територіальної громади? Чи правомірно відповідно таким орендарем стягнення оплати з рибалок, якщо жодних прав у нього на це фактично немає? За “надмірну ініціативність” проти цієї людини порушено кримінальне провадження за фактом “перешкоджання законній правовій діяльності” ? Після триденного тиску, “виховної” сесії сільської ради, яку фактично проводив голова районної ради у супроводі десяти міліціонерів, члени громади вийшли на зустріч з Автомайданом, а місцеве чиновництво та депутати відправили “відбиватись” до людей та активістів Автомайдану лише місцевого голову та дільничого. Ті ж, хто активно людям розповідав про “неконституційність” та “незаконність”, коли приїхали юристи Асамблеї та Вільного простору, просто щезли. Саме цікаве, що навіть місцева голова, повністю розуміючи правильність позиції громади, боїться не її невдоволення своїми діями, а гніву “власного начальства”, яким, як вона вирішила, чомусь є для неї голова районної ради чи голова райдержадміністрації. Громада — власник та громада — контролер для неї з цієї причини є чимось фантастичним і нереальним. Їй надто важко осягнути, що громада — власник бюджету і відповідно зарплату їй платить саме вона.
Після Недайводи Автомайдан прибув у Яремівку на Харківщині. У трьох місцевих селах громаду створено. Мотиватором для цього став можливий видобуток сланцевого газу з гарантованими катастрофічними наслідками для екології регіону. Цікавою на цій зустрічі була позиція представника “суверенів” (групи людей, що створюють об'єднання людей без участі більшості, вважають українців корінним народом (такими в Україні є ті національності, які не мають своєї державності за межами України) та визнають з вітчизняного законодавства фактично лише Конституцію України, роблячи наголос на права людини, а не права громадянина) : якщо ви все повертаєте громадам, то що залишиться людині. Позиція Автомайдану є простою і чіткою: життя громадою є тисячолітньою традицією українського народу; ніколи в Україні не було кращого і справедливішого захисника приватної власності, як територіальна громада; так само як громада захищає кожного окремого члена громади, так само і кожен член громади є відповідальним перед громадою. Такий підхід повністю відповідає принципам Європейської хартії місцевого самоврядування.


Рекомендую також наступні статті:

Сторінки: 1 2

Недавні публікації

Правовий простір > Територіальні громади > Другий етап цьогорічного Автомайдану

Залишити відповідь

Введіть свій email:

Потребление памяти: 32.07MB